- примічати
- = примі́титипримеча́ть, приме́тить; замеча́ть, заме́тить
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
примічати
Смотреть что такое "примічати" в других словарях:
примічати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
примічати — а/ю, а/єш, недок., примі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. Звертати увагу на кого , що небудь; помічати. || Помітивши що небудь, брати до уваги, запам ятовувати. || Вирізняти кого небудь з поміж інших; відзначати. || Відзначати в думці що небудь,… … Український тлумачний словник
примітити — див. примічати … Український тлумачний словник
примітливий — а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий … Український тлумачний словник
примітка — I прим ітка и, ж. 1) Короткий запис, що є поясненням до якогось тексту. 2) Додаток до якого небудь твору, що містить пояснення до нього або відомості про його автора. II пр имітка и, ж., діал. Прикмета. •• Бра/ти в при/мітку помічати … Український тлумачний словник
замічати — а/ю, а/єш, недок., замі/тити, і/чу, і/тиш, док., розм. 1) перех., також зі спол. що. Те саме, що помічати. 2) неперех. Брати до уваги, примічати; запам ятовувати. 3) тільки док., неперех., рідко. Висловити вголос яке небудь спостереження,… … Український тлумачний словник
прикмічати — а/ю, а/єш, недок., прикмі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех., діал. Помічати. || Помітивши, запам ятовувати; примічати … Український тлумачний словник
помічати — а/ю, а/єш, недок., помі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. і без додатка. 1) Сприймати зором; бачити. 2) Сприймати слухом; чути. 3) Відчувати що небудь. 4) Виявляти що небудь, встановлювати якийсь факт. 5) Звертати увагу на кого , що небудь;… … Український тлумачний словник
помітити — 1) = помічати (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось / щось, вирізнити з поміж оточення), примітити, примічати, підмітити, підмічати, спостерегти, спостерігати, відзначити, відзначати, відзначувати, зау[в]важити, зау[в]важувати … Словник синонімів української мови
навидіти — I н авидіти джу, диш, недок., перех., діал. 1) Любити. 2) Поважати, шанувати. II нав идіти джу, диш, недок., перех., діал. Помічати, примічати … Український тлумачний словник
міряти — (визначати, установлювати величину, розмір когось / чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), вимірювати, виміряти, виміряти, вимірити, заміряти, замірювати, заміряти, зміряти, змірювати, зміряти; обмірювати, обміряти, обміряти, промірювати,… … Словник синонімів української мови
